Вірус SARS-CoV2 здатен уражати різноманітні види клітин організму, а завершення гострої фази не завжди означає повне одужання пацієнта, адже на даний час відомо, що коронавіруси можуть тривало зберігатися у клітинах нервової системи. Поняття «хронічний» або «тривалий» перебіг інфекційного процесу передбачає персистенцію збудника. Згідно термінології Американського товариства з інфекційних захворювань (IDSA), такий феномен описано як «Long COVID», «пост-COVID-синдром» і «пост-гострий COVID-19- синдром», а Гарвардською медичною школою вживається поняття «далекобійники».
Гострий COVID-19 – ознаки та симптоми захворювання зберігаються до 4 тижнів.
Тривалий симптоматичний COVID-19 – від 4 до 12 тижнів.
Пост-COVID-19 синдром – понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом.
Post-COVID long-hauler («далекобійник») – особа, у якої діагностовано COVID-19, спричинений SARSCoV2, і яка не повернулася до вихідного рівня стану здоров’я та функціонування організму через 3-6 місяців після перенесеного захворювання.
«Далекобійниками» стають, за різними оцінками, від 10 до 50% пацієнтів, які перенесли COVID-19: в однієї частини таких пацієнтів наявні незворотні ушкодження легень, серця, нирок або мозку, які порушують функціонування зазначених органів; у іншої, незважаючи на відсутність помітних ушкоджень органів, все ж спостерігаються виснажливі симптоми.
Long COVID ховається під різними масками: вчені ідентифікують понад 200 постковідних симптомів в 10 системах органів. Маски long-COVID-19 мають єдиний патогенез ускладнень – патофізіологічні синдроми: ендотеліїт, системне фонове запалення, пульмоніт та виражений клінічний синдром – астенія.
Системне фонове запалення – наслідки системної гіперімунної відповіді. Цитокіни продовжують вивільнятись як при цитокіновому штормі у легенях, але у меншому ступеню, що додатково супроводжується імунним запаленням в структурах стовбуру мозку -нейрозапаленням. Провокує розвиток неврологічних ускладнень.
Ендотеліїт – генералізоване запальне ураження ендотелію, яке провокує порушення коагуляційного гомеостазу, тромбоемболії, зниження енергозабезпечення міокарду, розвиток інфарктів, інсультів, міокардитів.
Пульмоніт – пошкодження легень внаслідок ураження судин та альвеолоцитів вірусом та цитокінами. Активується процес фіброзування легеневих тканин, знижується функція легень (життєва ємність).
Астенічний синдром – провідний клінічний синдром, значно погіршує якість життя та суттєво знижує працездатність.
Після перенесення гострих симптомів COVID-19 потрібен обов’язковий моніторинг дихальної функції, кардіальних симптомів, стану нервової системи та психічних функцій, а також синдромно-патогенетичний підхід до реабілітації пацієнтів, спрямований насамперед на усунення системного фонового запалення, покращення ендотеліальної функції та зменшення проявів астенії.
Для максимального одужання пацієнтам із помірними чи тяжкими постковідними симптомами рекомендується мультидисциплінарна реабілітація в умовах стаціонару.
