Порушення мозкового кровообігу

Порушення мозкового кровообігу – це зниження обсягу крові що надходить у окремі області головного мозку. Воно може бути:

  • Гострим. У цьому випадку мова йде про інсульт або про транзиторну ішемічну атаку. Щороку у світі трапляється до 6,5 млн. випадків з яких 4,6 млн. закінчуються смертю.
  • Хронічним. Виражається у повільному поступовому зменшенні кров’яного потоку. Спостерігається у близько 9 млн. чоловік.

Мозок витрачає до 25% кисню, який надходить у організм. Зміна гемодинаміки призводить до зниження обмінних процесів та кисневого голодування нейронів. Це викликає дегенеративні процеси, які можуть завершитися летально.

Виникають порушення по ходу як сонних (70% кровопостачання), так і двох хребетних артерій (30%), які забезпечують кров’ю органи голови. У першому випадку страждає каротидний басейн мозку, що подає кисень до півкуль, у другому –вертебробазілярний басейн, що забезпечує довгастий мозок та мозочок.

Основні причини зниження циркуляції крові

Порушення мозкового кровообігу мають внутрішньо-та позасудинні причини.

  1. Гіпертонія. Постійне підвищення тиску призводить до зміни стану судин мозку. У момент нападу відбувається звуження периферичних артерій та зниження мікроциркуляції, що викликає гіпоксію.
  2. Атеросклероз. Провідна причина ішемії. Формування холестеринових бляшок призводить до утрудненого току крові та звуження просвіту судин.
  3. Остеохондроз шийного відділу. На нього припадає 25% випадків ішемії мозку. Деформація хребців та відкладення солей призводять до здавлення хребетних артерій.
  4. Тромбоемболія. До припинення циркуляції може привести утворення тромбу в сонної артерії або у будь-якій з внутрішньомозкових судин.
  5. Проблеми з венозним відтоком. Застій крові призводить до скупчення токсинів та підйому внутрішньочерепного тиску. Набряк здавлює артерії та викликає гіпоксію.
  6. Травми голови. Пошкодження можуть бути відкритими та закритими.
  7. Гемореологічні зміни – патологічний зсув складу крові, її згущення, підвищення рівня фібрину призводить до формування згустків та тромбів.
  8. Діабет. При цьому захворюванні відбувається пошкодження судин, що тягне за собою зміну кровообігу.
  9. Пухлини. Вони викликають здавлювання кровоносних магістралей.
  10. Порушення серцевого ритму. Провокує різкі перебої у надходженні крові.

Пусковим механізмом у багатьох випадках є стрес, що викликає спазм та звуження артерій.

Окремою статтею йдуть дитячі порушення кровообігу, викликані гіпоксією під час вагітності та пологів.

Епідеміологія

Перші ознаки ішемії у більшості випадків виявляють у людей 40 років та старше. Однак зустрічаються пацієнти дитячого та дуже юного віку. Випадки інсульту спостерігаються навіть у дітей 5-6 років, якщо присутні вроджені аномалії судин.

Ключову роль у старшому віці грає спосіб життя. Непрямими чинниками порушення мозкового кровообігу є:

  • Гіподинамія.
  • Ожиріння.
  • Недостача сну.
  • Куріння та алкоголізм.

Чоловіки хворіють у 1,5 рази частіше, ніж жінки. Це пов’язано з великими стресами, шкідливими звичками та вживанням їжі, що провокує підйом холестерину.

До порушень гемодинаміки у 40% випадків схильні працівники розумової праці. Якщо людина поєднує фізичну та розумову роботу, то ризик ішемії у неї знижується до 27%.

Симптоми

Симптоми при хронічному та гострому ураженні дещо відрізняються.

Хронічна ішемія

Розвиток захворювання відбувається поступово та проходить кілька стадій. Спостерігаються наростаючі симптоми. Мозок має деякі компенсаторні механізми, що дозволяють уникнути пошкодження нейронів при змінах гемодинаміки. Але в міру прогресування захворювання вони виснажуються.

  1. На першому етапі людину супроводжують головні болі, зниження уваги, запаморочення, стомлюваність та слабкість.
  2. На другій стадії істотно страждає пам’ять та знижується працездатність. Відбувається порушення координації рухів. Болі та запаморочення прогресують.
  3. На третій стадії людина стає інвалідом. У неї слабка міміка, їй важко ходити. Часто трапляється непритомність та падіння. Порушені інтелектуальні здібності.

Хронічна ішемія нерідко завершується інсультом.

Гостра ішемія

Розвивається раптово. Симптоми прогресують швидко протягом декількох годин, рідше днів. Їх поділяють на загальномозкові та осередкові. В цілому спостерігається:

  • Розлад рухових функцій.
  • Когнітивні порушення.
  • Емоційна лабільність.

У хворого з’являється головний біль, запаморочення, непритомність. Формується набряк мозку. У деяких хворих порушується чіткість зору, мова. Турбує нудота та блювота. Найбільш небезпечні порушення серцебиття та дихання.

Діагностика

При хронічних процесах не завжди тяжкість захворювання відповідає скаргам хворого. Чим більше прогресують когнітивні порушення, тим менше людина пред’являє претензій до свого стану. Тому по-справжньому оцінити ступінь розвитку захворювання допоможуть тільки аналізи.

Орієнтуватися слід на наявність стенокардії, інфаркту у анамнезі, цукрового діабету, гіпертонії з ураженням сітківки ока та нирок. У хворого перевіряють:

  • Стан очного дна, де помітна зміна судин сітківки, яке аналогічно мозковим.
  • ЕКГ.
  • Вимірювання пульсу на всіх кінцівках.
  • Артеріальний тиск.
  • Кров на рівень холестерину та цукру.
  • Роблять доплерівське дослідження судин мозку, де можна виявити звуження магістралей та ознаки порушення венозного відтоку.
  • Енцефалограму, яка показує зміни мозкової активності.
  • Спондилографія шийного відділу хребту.

Додатковим методом є МРТ. На ньому видно стан мозкових шлуночків, зниження щільності тканин. Можна виявити пухлину. Дуже рідко призначають ангіографію судин мозку з контрастом при якій вивчається порушення судинного малюнку.

При підозрі на інсульт в першу чергу орієнтуються на фізичний огляд. Існує так звана трійка симптомів:

  • Людина не може посміхнутися.
  • Виникають труднощі з підйомом рук.
  • Сплутана мова.

Також звертають увагу на появу судом, порушення свідомості та головного болю. Основними методами апаратного обстеження є МРТ та КТ.

Лікування

Лікування хронічного порушення гемодинаміки здатне зупинити прогресування недуги, а вчасно проведене лікування інсульту – врятувати життя та зберегти рухові та мовні навички.

У гострому стані призначають засоби для:

  • Зниження загального та внутрішньочерепного тиску.
  • Протисудомні та протиблювотні препарати.
  • Зупиняючі прогресування загибелі нейронів та захищаючі їх від враження.

В подальшому показаний постійний прийом антиагрегантів, що розріджують кров. Серед ліків, що призначаються у гострому періоді, обов’язковим препаратом з доведеною дією є Ксаврон. Він одночасно знижує ступінь ураження нейронів у пенумбрі, зменшує набряк мозку та піклується про стан судин.

Лікування хронічних судинних порушень ведуть у декількох напрямках:

  1. Поліпшення кровопостачання мозку. Для цього показані різноманітні судинорозширювальні та серцеві препарати.
  2. Нормалізація тиску. Адекватна терапія гіпертонії дуже важлива.
  3. Зниження рівня ліпідів. Проводиться корекцією дієти та прийомом статинів.
  4. Профілактика тромбоутворення. Застосовуються засоби, що поліпшують реологічні властивості крові.

Наслідки ішемії

Після інсульту тільки 13% людей повертаються до звичайного життя та повністю відновлюються. 30% не можуть самостійно себе обслуговувати та потребують сторонньої допомоги. 35% хворих помирає відразу або у перші місяці після події. Решта отримують інвалідність або страждають відхиленнями більш легкого ступеня тяжкості з незначними порушеннями працездатності.

Хронічна ішемія поступово призводить до появи енцефалопатії (дегенерації нейронів) та завершується інсультом або недоумством.